При виникненні конфлікту між здібностями, а так само можливостями травного тракту і прийнятою їжею може розвинутися диспепсія. Якщо говорити просто, диспепсія - це порушення перетравлення. Патогенез диспепсії до кінця точно не визначено, однак, найчастіше захворювання проявляється через бурчання і здуття живота, нудоту, відрижку, блювоту, печію тощо

Частіше зустрічається гнильна або бродильна диспепсія.

При бродильній диспепсії деяка частина вуглеводів з'їденої їжі не перетравлюється і, як наслідок, не всмоктується через підвищену моторику тонкого кишечника. Виникнути це може внаслідок перевантаження органів травлення рослинною клітковиною і вуглеводами. Основні симптоми даного виду диспепсії є: здуття і розпирання живота, колікоподібні болі, бурчання і бурління, метеоризм, кашкоподібний або рідкий стул.

Гнильна диспепсія це підсумок посиленого процесу гниття в товстому і тонкому кишечнику, який виникає коли знижується дієвість бактерицидної властивості шлункового соку і порушується секреція шлунково-кишкового травлення, через що нижній відділ травного тракту заселяється мікрофлора з верхнього відділу тонкого кишечника. Найчастіше кишкова гіперсекреція виникає внаслідок запального процесу в кишечнику. Симптомом гнильної диспепсії виступає пронос, що супроводжується сильними газами і запахом.

Диспепсію також ділять на кишкову, шлункову і біліарну, все залежить від переважаючих симптомів. Проте останнім часом, все частіше, грані між цими видами диспепсії стираються. Але все, ж виділяють такі симптоми:

- Дискомфорт і важкість у області епігастрії, відрижка, нудота, печія, блювання, раннє насичення, зниження апетиту є симптомами шлункової диспепсії;
- Симптомами кишкової диспепсії виступають бурчання, метеоризм, діарея, нестійкі випорожнення, запор;
- Билиарная диспепсія проявляється появою гіркоти у роті, зниженням апетиту, порушенням стулу, метеоризмом, дискомфортом і тяжкістю у правому підребер'ї.
Якщо не стежити за диспепсією і не лікувати її, то з часом висока ймовірність розвитку захворювань з панкреатичної недостатністю.
Порушення травлення і всмоктування пов'язано не тільки зі значним зменшенням продукції травних ферментів, але також і з їх пасивністю. Останнє виникає через те, що:

а) концентрація ферментів розведена в просвіті кишки;
б) при швидкому пересуванні вмісту кишечника;
в) через порушення змішування їжі з ферментами;
г) при збої регулятивної функції підшлункової залози.